- самітність
- -ності, ж.Властивість і стан за знач. самітний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
самітність
Смотреть что такое "самітність" в других словарях:
самітність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
одностайність — монотонність, одноманітність, однобірність [II] одноманітність тут одноманітність [XIX] [i]Спосіб праці в ній зразу ж змінився: ті самі дрібні, ручні знаряди, та сама одностайність, односторонність і видосконалення робітника в одній незначній… … Толковый украинский словарь
недое́сть — ем, ешь, ест, едим, едите, едят; прош. недоел, ла, ло; сов. (несов. недоедать). Поесть недостаточно, не досыта. Государь сверх сил из пучины нас тянет, говорила Наталья. Недоспит, недоест, сам доски пилит. сам гвозди вбивает. А. Н. Толстой, Петр… … Малый академический словарь
відірваність — ності, ж. Відсутність зв язку з ким , чим небудь; стан самітності … Український тлумачний словник
еквіфінальність — ності, ж. 1) Існування різних шляхів до досягнення успіху в одній і тій самій ситуації. 2) Схожість психопатологічних проявів різних психічних захворювань на їх кінцевих етапах … Український тлумачний словник
зае́сть — ем, ешь, ест, едим, едите, едят; прош. заел, ла, ло; повел. заешь; прич. страд. прош. заеденный, ден, а, о; сов., перех. (несов. заедать). 1. Загрызть до смерти. [Князь:] Старик, ты здесь в лесу Иль с голоду умрешь, иль зверь тебя Заест. Пушкин,… … Малый академический словарь
запа́сть — падёт; прош. запал, ла, ло; прич. прош. запавший; сов. (несов. западать). 1. Войти, вдаться внутрь. Клавиши запали. 2. Ввалиться, стать впалым. Петр ехал шагом по улице. Глаза у него запали, лицо насупленное. А. Н. Толстой, Петр Первый. У него… … Малый академический словарь
засе́сть — сяду, сядешь; прош. засел, ла, ло; повел. засядь; сов. разг. 1. Усесться где л., расположившись удобно, основательно и т. п. А ввечеру, всех дел окончив смету, Засядем мы, мой друг, пред камельком. Огарев, Aurora musae amica. Тамбовцев засел в… … Малый академический словарь
расче́сть — разочту, разочтёшь; прош. расчёл, разочла, чло; прич. страд. прош. разочтённый, тён, тена, тено; деепр. разочтя; сов., перех. разг. То же, что рассчитать (в 1 и 2 знач.). [Копров:] Людям с нашими потребностями меньше трехсот тысяч иметь нельзя.… … Малый академический словарь
апріорність — голе, бездоказове заперечення [XX] Мені здається, що Ви будете могли зробити се ліпше, ніж хто інший (признаюсь, я сам і нараяв Комітетові просити у Вас сеї роботи); у Вас менше доктринерської апріорності, з якою, нпр., Левицький у «Народі»… … Толковый украинский словарь
